Під прізвищем «Брабець» відомі три фірми, що випускали ножі садові, хірургічні, а також різноманітні сталеві інструменти в Києві минулих літ. Це – фабрики «Е. Брабець», «А. О. Брабець» і «Брати Брабець» (В. М. і Е.(Емілій) Брабець). За походженням власники цих фірм були чехами. Про них часто заходить мова коли проводяться екскурсії Києвом.
Магазин і головний склад фірм у Києві містилися на Хрещатику, № 44, на тому місці, де тепер Центральний універмаг.
Найдавнішою і найбільшою з фірм Брабець була фірма придворного фабриканта Едуарда Йосиповича Брабеця. Слід зауважити, що звання «придворного фабриканта і придворного постачальника» свідчили про високу якість продукції і надавали тим, хто їх мав, право на постачання її королівським і царським домам усього світу. Е. Брабець був одним з небагатьох київських підприємців, які користувалися таким правом. Досвідчений інструментальний майстер, він займався цією справою з 60-их років ХІХ ст., побував на всіх значних європейських інструментальних фабриках, де старанно вивчив виробництво ножів, садових і хірургічних інструментів.
У 1882 р. він заснував фабрику в Москві, а з розширенням виробництва, перевів її у 1884 р. до села Поповки Володимирської губернії. Того ж року Е. Брабець уперше з’явився у Києві: він виставив свою продукцію на Контрактовому ярмарку.
Екскурсії по Києву. Їх варто відвідати
Основною продукцією фабрики Е. Брабеця були суспільно корисні інструменти – предмети загального вжитку. Багаторічна практика, пристрасть до обраної справи, енергія і знання допомогли власнику фірми піднести виробництво на належний рівень» За міцністю і естетичністю вироби його фабрики не лише не поступалися кращим закордонним зразкам, а й успішно з ними конкурували. Вони виготовлялися з використанням технології загартування сталі – англійської, клагенфуртської, бурисівської і савілля, що забезпечувало чудову гостроту і тривкість.
Київські дачники надавали перевагу садовому інвентарю саме фірми «Брабеця». До їхніх послуг були садові ножі, ножиці, пилки, дротяні щітки, лопати, граблі, ноші, совки, саджальні кілки, шкребачки, стальні щітки для чищення фруктових дерев та виноградом (таким, як, наприклад на виноградниках Крістера), універсальні молотки, ножиці для підстриження коней, прилад «Захоплення господині», що одним ударом очищав 12 вишень від кісточок, апарат для газування різних напоїв, дорожне приладдя, американська машина «Радість господині» для приготування всіх видів тіста для пасок тощо; посуд «Ргітета!» («Стгапа Ргіхь на Брюссельській виставці 1911 р.), карафки, судки, графини, термос, що зберігав страву гарячою протягом 24 годин, електричні кишенькові ліхтарики із запасами елементів живлення, бенгальські вогні для новорічних ялинок, преси для сиру, пюре, м’яса і ще безліч усіляких дрібниць, які неможливо перелічити.
Щороку фірми «Брабець» розширювали асортимент, пропонуючи покупцям нові зразки своїх чудових виробів, які не лише вирізнялися продуманою, зручною формою, а й вражали своєю естетичною привабливістю.
Щороку асортимент магазину поповнювався новинками. Стравоподрібнювальний апарат для беззубих «багтаї», машинки для гоління з 12-ма запасними лезами, несессери, щипці, кухні, спиртівки, замки, запальнички, щипці для завивки волосся, віджималки і кімнатні катки для білизни, пральні машини «Чехія», праски усіх типів, м’ясорубка без ножів, що за п’ять хвилин подрібнювала 2,5 кг м’яса, мигдальні горіхи, ваніль, сухарі, а також годилася для приготування ковбас; маслобійки, морозивниці, керосинки «Гретц», «Примус», механічні щітки для чищення килимів та ін. (Цілком можливо, що побутуюча нині назва «сітка рабиця» є перекручена вимова «сітки Брабеця »).
Але й це ще далеко не все. У магазинах фірм «Брабець» був представлений величезний вибір ножів: кишенькових, дорожніх, садових, кухонних; столових, десертних і фруктових, буфетних, хлібних, кухарських, перочинних (1255 зразків); виделок високої якості, новітніх фасонів з особливо міцними ручками; ложок столових і чайних, інших виробів з мельхіору та накладного срібла. Був тут і посуд із нікелю заводів А. Круппа, самовари, кофейники, нікелеві підноси, гільотинки для сигар; близько 700 зразків машинок для підстригання волосся, бритви, ножиці та інші вироби; американські, англійські, російські, шведські ролики для скетінгу, ковзани «Вікторія», «Меркурій», «Рекс» – понад 15 видів. Усі прейскуранти фірми для жителів інших міст надсилались безкоштоовно. Дещо пізніше, у тій же Поповці виникли ще дві фабрики його братів, за характером виробництва подібні до першої. То ж не даремно прізвище Брабець часто згадується коли проходять тематичні екскурсії по Києву.
Але найбільшою з трьох була все ж таки фабрика Е. Й. Брабеця. Наприкінці ХІХ ст. наній працювало 140 працівників, а річний оборот сягав 70000 руб. На фабриці «Бр. Брабець» працювало 120, на фабриці «А. (Антон) Брабець» – 45 працівників. Остання мала відділення у С.-Петербурзі, де також виготовлявся хірургічний інструментарій. У рекламних оголошеннях власники іменували себе так:
«Придворні фабриканти Короля Сербського, князя Чорногорського, Австфійського ерцгерцога Карла-Людвіга, Імператорської Величності Шаха Перського».
Фірмам неодноразово присуджувалися золоті, срібні і бронзові медалі на російських і закордонних виставках. Були вони удостоєні й численних нагород від коронованих осіб Росії та Європи, а 1887 р. вже були володарями 41-Ї медалі. На Київській виставці 1897 р. Едуарад і Антон Брабеці були удостоєні малої срібної медалі по відділу садових інструментів, бронзової – по фабрично-заводському відділу, а Е. Брабець одержав ще й «Похвальний лист» по навчально-науковому відділу. У 1912 р. фірма мала 57 медалей. Це був своєрідний рекорд. На жаль, тоді ще не існувало «Книги рекордів» Гіннесса. І всі ті дива після 1917 р. пішли у небуття і стали пам’яткою історії…
