СПРАГА: Все ОЛЬГА ШВЕЦ: Про музыку в кафешках. Мысли вслух

ОЛЬГА ШВЕЦ: Про музыку в кафешках. Мысли вслух

Меня бесит музыка в кафешках.
Недавно была на дне рождения, так никто ни разу не смог поздравить именинника, потому что музыка заглушала все слова. И музыка-то хорошая была, но истории приходилось пересказывать по цепочке друг другу, чтоб в итоге услышали все. Хорошо ещё, что за столиком сидело 7 человек, а не 70! А то один анекдот доходил бы до другого конца стола три часа. А я бы на утро охрипла…


А ведь с детства всех учили есть молча. Может, владельцы заведений входят в секту ортодоксальных педагогов эпохи застоя и ранней перестройки? Иначе чем объяснить то, что в кафешках невозможно нормально пообщаться?
Но ведь бывает и хуже, когда звук песни не просто заглушает ваши слова, а как будто вступает в разговор, а то и спорит с вами.
Ты говоришь собеседнику: «Зачем Колька опять связался с этой стервой?» А из динамика над головой противным голосом: «Каждому по факы-ту в жизни нужен челло-век…» Ты не сдаёшься, продолжаешь мысль: «Она же хоть и красивая, но тупая…» «Это бабочки эффе-кыт…» не унимается песня, снова опережая на секунду ответ твоего товарища.
И ведь не поспоришь, но такое впечатление, что при разговоре все время присутствует кто-то лишний.
Если вдруг откроется ресторан молчаливого питания или бар звенящей тишины, я буду первым посетителем. Голос к тому времени я сорву окончательно, а из строчек попсовых песен, которые постоянно перебивают беседы, я уже получу ответы на все жизненноважные вопросы.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Ольга Швец: “… И в мутных стёклах видеть гжель”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Також рекомендуємо

Старий Київ на фото. Хто вони – перші фотографиСтарий Київ на фото. Хто вони – перші фотографи

На пульсі іновацій Цікаво, як оперативно інколи у нашій країні впроваджувалися останні досягнення світової науково-технічної думки, значно швидше, ніж зараз…  У 1839 р. французи Л. Дагер і Ж. Н. Ньєпс

Закарпатський художник Володимир Микита. Колаж із картин з затемненням. Обкладинка для статті

Володимир Микита: між константацією і романтизацією ЗакарпаттяВолодимир Микита: між константацією і романтизацією Закарпаття

Ім’я цього майстра вписане в сучасну культурну дійсність Закарпаття через створення неповторного світу образів-кодів, що не просто відображають втрачене минуле, a меморизують базові цінності закарпатського селянина. Незважаючи на розмаїття жанрів,

Швейцарія в центрі КиєваШвейцарія в центрі Києва

У XIX столітті Лук’янівка була центром Київської інтелігенції, а у 50-х роках XX сторіччя її уподобали кіноманий. У післявоєнні роки Лук’янівка поступово відбудовувалась. Серед старих довоєнних будинків почали з’являтись нові