СПРАГА: Все,Знання,Про Київ Старий Київ: віртуальна екскурсія на виноградники Крістера

Старий Київ: віртуальна екскурсія на виноградники Крістера

Садоводство Кристера - СПРАГА

Не було киянина, який би не знав або не чув про знамениту фірму садового і насіннєвого господарства «В. Крістер» (сьогодні ж вона згадується хіба-що под час екскурсій по Києву). Головна контора і розплідники її знаходилися на Пріорці (нинішня адреса: вул. Вишгородська, № 45, радгосп садово-декоративних культур «Троянда»). 

Виникнення фірми сягає середини ХІХ ст., коли саксонець Вільгельм Готліб Крістер (1812-1890), за фахом ткач, приїхав в Україну. Запросив його сюди у 1838 р. князь Радзивілл для роботи на ткацькій фабриці у містечку Хабно Київської губернії. У 1848 р. Крістер переїхав до Києва, купив на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі (38 десятин), розчистив її від дерев і чагарників і в 1850 р. заснував фірму «Садівництво і насіннєве господарство «В. Крістер», що незабаром стало відоме не тільки в Києві, а й далеко за його межами. 

Німецька точність і пунктуальність прислужилися Крістеру. Пустир перетворився на квітучий сад, чудовий розплідник плодових дерев, овочевих культур і квітів. А ще Крістер завів зразкове молочне господарство, найкращу в Києвіі пасіку, розводив рибу, займався акліматизацією винограду і навіть виробляв вино. Завдяки вдалому добору сортів, що прекрасно дозрівали в Київській місцевості, його виноградники давали до 6000 руб. річного прибутку. Але, оскільки вимоги до садівного матеріалу для фруктових і декоративних дерев і чагарників зростали, для розширення цієї галузі Крістеру довелося ліквідувати частину виноградників і молочне господарство. 

В. Крістер перетворив своє садівництво на агрошколу для місцевого населення, виписав з Бельгії саджанці – 300 сортів яблунь і груш, заклав фруктовий сад на 6 десятинах, а 1870 р. видав брошуру «Хозяйственньй садовник или краткое наставление для посева семян известных огородных и цветовых растений и дальнейшего за ними ухода». Жителі Куренівки і Пріорки, набувши знань у Крістера, працювали садівниками по всій Україні.

Помер фундатор фірми у серпні 1890 р. і був похований там, де стільки років пропрацював – на території своєї агрошколи. 

З розквітом садівництва В. Крістера збіглося проведення у Києві сільськогосподарських виставок, що проводилися один раз на 4-5 років. За 30-річний період (1852-1883) у Києві відбулося сім таких заходів, учасником яких було і садівництво В. Крістера. На виставці 1883 р. (розташовувалася на горі біля Михайлівського-Золотоверхого монастиря, над пам’ятником Св. Володимирові), В. Крістер був нагороджений золотою медаллю по відділу садівництва й городництва. 

Справу батька продовжили сини – Замунад і Юлій Крістери. У 1895 р. під розплідником на Пріорці було зайнято 38 десятин. Попит на продукцію змусив власників відкрити нові розплідники: на Нивках (Фузиківка) площею 20 десятин, у Литвинівці (30 верст від Києва) – 70 десятин, де також велися великі роботи з розширення культур різноманітного насіння, а з 1897 р. – культури дичок (підщеп) груш, яблунь, троянд та іншого у великих обсягах. 

На рубежі ХІХ-ХХ ст. фірма «В. Крістер» була єдиним в Україні (та й в усій Російській імперії) за розмаїттям і кількістю матеріалів садовим закладом із щорічним обігом близько 100000 руб. У закладі був маточний сад, що налічував понад 450 сортів яблунь, 430 сортів груш, 50 сортів вишень і черешень, 20 сортів персиків, 20 сортів абрикосів і 25 сортів винограду. Загальна площа його грунтів становила 128 десятин. На них зростало 5 млн саджанців. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масони в Києві

Головна контора, склад і садівництво, як і раніше, знаходилися на Пріорці, а магазини – у центрі Києва: Ю. В. Крістера – на розі Хрещатика й Інститутської, Е. В. Крістера – на Хрещатику, № 37 (поруч із нотним магазином В. Л. Ідзиковського). На початку ХХ ст. фірма щорічно продавала близько 50 тис саджанців фруктових і майже 100 тис декоративних дерев; насіння, квіти, виноград, фрукти тощо. 

На виставці 1897 р. публіка була вражена асортиментом фруктів, виставлених фірмою «В. Крістер». Експонувалися різноманітні сорти груш, серед яких особливу увагу привертав сорт «Король Карл Вюртембергський», і яблука найрізноманітніших сортів. Однак поза всякою конкуренцією були сорти винограду, представлені фірмою. 

До речі, за дослідженнями відомого садівника О. П. Осипова, Київ одвіку був виноградним центром і до проведення залізниць – ледве не місцем, де провадилося лікування місцевим виноградом. У стародавніх описах київських замків зустрічаються згадки виноградників. Петро І власноруч заклав у Києві виноградники, для чого виписав із Франції та інших місць виноградні чубуки і виноградарів. 

Фірма «В. Крістер» виставила також дво-, три- і чотирирічні дерева яблунь, груш, слив, вишень, а також карликові груші в діжках і декоративні дерева. Всі експонати були визнані експертами дуже гарними. 

Поруч розташувалися експонати з питомників покійного Е. Крістера (помер у 1892 р.). Тут було виставлено різноманітний асортимент плодових і декоративних дерев. Після смерті Е. В. Крістера його вдова Оттонія Анна-Катерина – купчиха II гільдії – перевела магазин насіння і рослин з Хрещатика, № 37 на Хрещатик, №23. 

Ю. В. Крістер помер у 1916 р. 

1925 р. у колишньому садівництві Крістерів знаходилася Друта дитяча трудова колонія, перетворена 1929 р. на «Агрофіліал» № 3 Київського дитячого містечка «Ленінськ». Філія працювала за програмою агрономічної семирічки, що готувала з безпритульних дітей фахівців із вирощування садово-городніх культур, насінництва, садівництва, декоративних рослин, молочного скотарства, бджільництва. Майже 100 дітей одержували тут трудові навички…

РЕКОМЕНДУЄМО ВІДВІДАТИ: Екскурсії по Києву

Оставить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Також рекомендуємо

Замок Ричарда на Андреевском спуске в КиевеЗамок Ричарда на Андреевском спуске в Киеве

Пожалуй, после Андреевской церкви, самым известным домом Андреевского спуска считается Замок Ричарда Львиное Сердце, либо попросту Ричард. В наши дни, когда проходят экскурсии по Киеву, часто в фокус берется этот

Старий Київ на фото. Хто вони — перші фотографиСтарий Київ на фото. Хто вони — перші фотографи

На пульсі іновацій Цікаво, як оперативно інколи у нашій країні впроваджувалися останні досягнення світової науково-технічної думки, значно швидше, ніж зараз…  У 1839 р. французи Л. Дагер і Ж. Н. Ньєпс

Цирки в Києві: сторінки історіїЦирки в Києві: сторінки історії

З другої половини ХІХ ст. Хрещатицька площа стала головним «цирковим місцем» міста. Інші циркові місця – це заклади «Шато де Флер», Бессарабська площа і пізніше -Троїцька площа.  Успішні циркові підприємці,