Славнозвісними і широко відомими колись були київські контрактові ярмарки. Перший такий ярмарок відбувся ще наприкінці XVIII ст., останній — y 1930-x роках ХХ ст. Контракти стали своєрідним продовженням давньоруського Торговища, а далі й різдвяних ярмарків, що відбувалися на Подолі у XVI ст. Наприкінці XVIII ст. вони одержали статус контрактів. Згодом Київський ярмарок став добре відомим y Європі, як i Лейпцігський.
Витоки та розвиток київських контрактів
Як свідчить історія, контрактовий ярмарок, на якому укладалися угоди на гуртовий продаж та купівлю промислових виробів, продуктів сільського господарства, на продаж, купівмо, оренду поміщицьких маєтків тощо, виник наприкінці XV — початку XVI ст. y Львові. 1722 р. його було перенесено до м. Дубна., а 1797 p. — переведено до Києва. Тривав він протягом усього лютого місяця за старим стилем. Згодом контракти поєднали з хрещенськими ярмарками.
Географія учасників: від місцевих до закордонних купців
Кожного року після Різдва до Києва з’їжджалося безліч людей. Купці приїздили з усієї України, Полісся, Білорусії, Росії. Особливо багато торгового люду наїжджало з Тули, Москви, Казані, Нижнього Новгорода, Бухари. Були й такі, що подолали довгий шлях з Австрії, Німеччини, Англії, Данії, Польщі, Франції, Угорщини, Італії, Персії, Кавказу. Серед учасників ярмарку значились поміщики, промисловці, заможні селяни, міщани, шляхта, ремісники, просто допитливі та цікаві гості.
Контракти як економічний рушій регіону
На ярмарках укладалися контракти на значні суми, бралися грошові позички, купці наймали робітників. Величезною популярністю користувалася оптова купівля-продаж продуктів харчування та промислових товарів, укладання угод на продаж зерна, цукру, різної сировини, на оренду чи продаж маєтків. Тут демонстрували свої вироби ремісники та промисловці, i для кожного з відвідувачів знаходився потрібний товар — від пишного маєтка до маленького солодкого «півника» на паличці.
Товари, що продавались на ярмарках: від хліба до розкошів
Крім укладання контрактів, йшла жвава торгівля найрізноманітнішими товарами як місцевою виробництва, так і привезених з центральних губерній Росії та з-за кордону. Тут можна було придбати ювелірні вироби, вишукані туалети, годинники, фарфор, фаянс, зброю, книжки, гравюри, картини, скульптури, хутра. У численних крамнички продавалися ікони, іконки, хрестики. Ці культові предмети розвозилися потім по всій величезній Російській імперії.
До ярмарку готувалися заздалегідь, нерідко привозили на нього щось незвичайне — цікаві вироби зі скла: чорнильниці, ґудзики. Польська шляхта везла сюди скрині з грошима, мандрувала по крамницях, скуповуючи товар, не питаючи іноді навіть, що скільки коштує. Потім влаштовувалися бенкети, на яких вихвалялися своїм багатством.
Ha контракти приїздило до 20000 людей. Київ тоді був невеликим, і будинки наймали на 1—2 тижні за кілька тисяч карбованців. Готуючись до ярмарку, на снігу влаштовували дерев’яний поміст з крамницями та рундуками, ряди яких тяглися площею паралельно від Контрактового будинку до Гостинного двору. У крамницях торгували, «Наталка» й «Тарас» припрошувати покуштувати різного печива, продавалися також предмети домашнього вжитку. Біля Контрактового будинку ставилася карусель, звідусіль лунала музика.
Контрактовий будинок: серце київських ярмарків
Народ любив Контракти, які згодом зажили слави масових, всенародних свят. Тож першою значною кам’яною спорудою післяпожежного Подолу став новий Контрактовий будинок, замість знищеного пожежею, поставлений напроти Братського монастиря на новій торговій площі, Олександрівській, там, де на неї виходять Межигірська та Спаська вулиці. Навіть сьогодні цей будинок з колонами, типовий для початку ХІХ ст., досить помітний на сучасній Контрактовій площі.
Цей будинок мав увійти до задуманого придворним архітектором B. Гесте комплексу споруд: Магістрат, Контрактовий будинок та пошта, які б утворили новий архітектурний ансамбль площі — композиційно їх мали поєднувати галереї. Але збудували тільки Контрактовий будинок.
Архітектурна перлина класицизму
У 1815-1817 рр. за проектом В. Гесте зводив його архітектор А. Меленський у стилі російської класичної apхітектурної школи. Головний фасад споруди, звернутий до площі, архітектор вирішив у вигляді чотириколонного портика, завершеного трикутним фронтоном, що було xapaктерним для тогочасної архітектури: «И четырем или шести колоннам вменялось в строй шеренгою торчать под неизменным греческим фронтоном» — писав О. Толстой. Перший поверх Контрактового будинку прикрашав характерний для класицизму руст, бічні фасади — скромніші. На те, що весь задум так і нe був виконаний, вказують незвичні для нашого часу деталі: ледь помітні неправильні кути будинку, поворот колонади тощо. Але це було виправдано положенням, яке споруда мала зайняти в ансамблі площі. Отже, російський класицизм проглядається навіть y нездійсненому задумі архітектора. Жовті з білими архітектурними деталями стіни, також характерні для цього стилю.
Інтер’єри та атмосфера Контрактового будинку
Приваблює внутрішнє планування Контрактового будинку — парадні сходи, спеціальні зали для контрактів та засідань, проведення торгів. У центрі першого поверху був розташований великий операційний зал, відокремлений від коридорів колонами. Далі йшла Судова палата. Сходи праворуч вели на другий поверх, зовні дуже схожий на перший. Тут містилось Купецьке зібрання. Навесні обидва поверхи місто безкоштовно віддавало під житло мешканцям Оболоні, які щоразу страждали від повеней на Дніпрі. В ошатній залі другого поверху відбувалися бали, маскаради.
Був у Контрактовому будинку і свій ресторан із смачною кухнею, а в просторих залах влаштовувались різноманітні виставки: сільськогосподарські, промислові, художні.
Українські поміщики з’їжджалися на ярмарки з родинами. «Насидевшись в глухих углах своих сельских имений, они жаждали увидеть свет… завести множество новых знакомств. И ярмарки превращались в бесконечную череду увеселений, балов, разгулов, концертов, театральных спектаклей», — так писала про ярмарок одна з київських газет. Багатi поміщики привозили сюди власні кріпосні театри.
Концертний зал: сцена для знаменитих виконавців
На фасаді Контрактового будинку серед численних об’яв — «о дантисте и фабриканте румян Флери, о мехах и брильянтах, o рыбе и устрицах, о возницах и горничных, о мотах, белых медведях, ученых блохах и воробье-математике» — можна було зустріти афішу про виступи таких музикантів та артистів, як Липинський, Серве, Тальберг, Ромберг і навіть Ліст.
У житті та творчості угорського композитора Ф. Ліста київські Контракти відіграли велику роль. Афіші по всьому місту запрошували любителів класичної музики до великого залу Контрактового будинку на концерт піаніста-віртуоза. Його довго не хотіли відпускати зі сцени. Концерт став його справжнім тріумфом. Під час Контрактів Ф. Ліст дав три концерти, а потім, замість того, щоб повернутися додому, здійснив турне по невеличких українських містечках. В Україні зустрів він свою долю. Тут почав і нове життя.
Концертний зал Контрактового будинку, стіни якого чули не лише рояль Ф. Ліста, а й солістів Італійської опери — А. Каталані та Джордані; могутній голос Ф. Шаляпіна; скрипки учнів Н. Паганіні — Липинського та Контського, братів Венявських, — був розташований на другому поверсі.
Парні колони розділяли зал та галереї, де знаходились хори для музикантів. До залу вели вишукані, прикрашені різьбленням двері, облицьовані нарядним кахлем з візерунчастим орнаментом груби випромінювали тепло, створюючи затишок взимку.
За спогадами сучасників, концертний зал, який вміщував близько тисячі глядачів, мав прекрасну акустику. Тож не дивно, що на цю сцену прагнули потрапити імениті гастролери. На Контрактах виступали оркестри, давали спектаклі українські, російські, польські, італійські, єврейські трупи. Ставили тут свої спектаклі і кріпосні трупи. Видатний актор, талановитий самородок, М. Щепкін теж був колись кріпосним актором. Стіни Контрактового будинку пам’ятають i його голос…
Танцюристи, музиканти, співаки, невеличкі концертні трупи та театральні товариства, польські «служителі Мельпомени» теж пройшли через підмостки Контрактового будинку. 3 небаченим успіхом відбувалися тут гастролі балетних труп Мадридського та Варшавського театрів. А ще — знаменитої Істоміної.
Ярмарки як місце зустрічі та спілкування
Народними святами, балами-маскарадами, виступами театральних та вертепних труп захоплювались Т. Шевченко, М. Гоголь, М. Грабовський. Не залишив без своєї уваги київські Контракти і O. Бальзак, на честь якого губернатор Києва І. Фундуклєй влаштував обід. Ярмарок та бали відвідував польський поет А. Міцкевич. Галасливий подільський базар біля Братського монастиря показав М. Гоголь у своїй повісті «Вій».
Завдяки Контрактам багато освічених людей познайомилися один з одним. Ці знайомства сприяли не лише культурним зв’язкам, а й прогресу у політичному житті. У стінах Контрактового будинку готувались польські національні повстання 1831 та 1863 рр. У наш час Контрактовий будинок відреставровано. Проте, в ньому тепер не відбувається ні знаменитих київських Контрактів, ні концертів…
