Ім’я цього майстра вписане в сучасну культурну дійсність Закарпаття через створення неповторного світу образів-кодів, що не просто відображають втрачене минуле, a меморизують базові цінності закарпатського селянина. Незважаючи на розмаїття жанрів, […]
Хто така Інна Довганюк?
Інна Довганюк
Інна Довганюк — арт-директорка СПРАГА.ІНФО, філологиня, розробниця яскравих візуальних креативів, дослідниця культури, поціновувачка рідкісних книг, авторка цікавих екскурсій Києвом та лекцій про мистецтво (зокрема — про кінематограф та живопис).
Шлях від написання статей до дослідження історії та культури завжди передбачає серйозну роботу з документами. Цікаві факти зазвичай документуються та зберігаються в архівах. Документи ж у вигляді текстів та аудіовізуальної інформації упорядковані у вигляді архівних фондів.
Інна Довганюк працює з архівними документами та текстами, які описують соціокультурний простір. Завдяки доступу до архівних даних вона має змогу відстежувати цікаві послідовності та закономірності в культурній антропології. Своїми спостереженнями Інна ділиться, створюючи публіцистичні матеріали та цікаві івенти в Києві (екскурсії, лекції, дискусії).
Окрім іншого, Інна захоплюється синтезом психології та театру, що своєю чергою відображається у влаштовуваних нею подіях (і тут не важливо, йдеться про екскурсію чи про лекцію).
До речі, у своїх екскурсійних розробках вона використовує інтерпретаційний підхід, завдяки якому екскурсії стають цікавими широкій аудиторії.
Публіцистичні матеріали, створені Інною Довганюк, можна знайти на сайті СПРАГА.ІНФО (дивіться нижче).
Ольга Рапай: київська кераміка та діалог з художниками-шістдесятникамиОльга Рапай: київська кераміка та діалог з художниками-шістдесятниками
Наскільки суголосною була творчість Ольги Рапай пошукам українських митців-шістдесятників, які культурні традиції простежуються в її образах і чому вона неохоче згадувала про період роботи нa Київському експериментальному кераміко-художньому заводі? Про […]
Киев 1970-х: реклама как зеркало быта и культурыКиев 1970-х: реклама как зеркало быта и культуры
Многим до сих пор кажется, будто в СРСР в 1970-е годы рекламы не было. Это верно лишь в том смысле, что на улицах не стояли бесконечные билборды и лайтбоксы, у […]
Ольга Рапай: Безмежні світи під дахами київських будівельОльга Рапай: Безмежні світи під дахами київських будівель
У творчій спадщині, яку по собі залишила Ольга Рапай, — відома українська скульпторка та художниця, — важливе місце належить монументально-декоративним композиціям, створеним для оформлення громадських споруд. Згадаймо два таких об’єкти, […]
Перший директор «Київської картинної галереї»Перший директор «Київської картинної галереї»
На початку ХХ століття Андрій Степанович Дахнович (1881-1938) був не менш відомим, ніж Адріан Прахов, Федір Ернст, Степан Яремич, Сергій Гіляров, Микола Макаренко та інші видатні київські історики мистецтва. Однак […]
ЦУМ: Головний магазин на головній вулиці КиєваЦУМ: Головний магазин на головній вулиці Києва
Київському ЦУМу — 85 років, це немало, але й не багато. У нього за плечима немає вікової легендарної історії та серйозної буржуазної традиції, та не зважаючи на це наш ЦУМ […]
Киевский быт 1970-х: книжный дефицитКиевский быт 1970-х: книжный дефицит
В 1970-е годы на Крещатике и прилегающих к нему улицах не было модных бутиков (да и слова такого в те времена никто не слыхивал). Имелось два обувных магазина — (Крещатик, […]
Киевские особенности быта 1970-х: прописка как ключ к жизни в столицеКиевские особенности быта 1970-х: прописка как ключ к жизни в столице
В 1970-е жизнь в столице УССР начиналась с киевской прописки. Просто так приехать и поселиться в Киеве? Не смешите. Во-первых, надо где-то жить. Даже если приезжий остановится у знакомых или […]
Становлення Києва у перші роки незалежностіСтановлення Києва у перші роки незалежності
У перші роки незалежності киянам, як і в цілому українцям, довелося скоріше виживати, аніж жити, проте через ці тернії пройти було просто необхідно. Спокійним життя y Києві на початку 90-х […]
Сирець: від середньовічного села до сучасного районуСирець: від середньовічного села до сучасного району
Сирець — це територія між Лук’янівкою, Бабиним Яром, Куренівкою, Волейковим, Петрівською залізницею, вулицями Олени Теліги та Дегтярівською. У походженні назви немає жодних загадок: її місцевість отримала від ріки Сирець, яка […]