Корпоративна культура – це дійсно те на що слід зважати і власникам підприємств і рядовим працівникам.
Про роль корпоративної культури компанії в робочому середовищі і в процвітанні бізнесу, зокрема, було сказано чимало. Але, як і раніше, виникають питання стосовно того, на які аспекти слід звернути свою увагу при складанні зводу корпоративних правил.
По-перше, будь-які межі дозволеного або табу з повним описом дій співробітників в тій чи іншій ситуації стосуються типу обраного підприємством спільної діяльності:
- Індівідуальний. В такому типі, прописаному в корпоративних правилах підприємства, немає місця колективній роботі. Існує чітке розмежування завдань кожного співробітника, у кожного з них свій обсяг роботи і терміни здачі. Іноді такі співробітники спілкуються за допомогою непрямих видів спілкування — телеграм, вайбер, вотсап, скайп, електронна пошта, телефон (тут можуть знадобитися вміння вести ділові переговори по телефону або навички письмового спілкування і знання орфографії на достойному рівні).
- Послідовний. В цьому випадку корпоративною культурою підприємства передбачається взаємодія колег за принципом «конвеєра», де завдання співробітників спілкуватися з колегою лише в рамках передачі свого «ділянки» роботи.
- Взаємодія. В процесі роботи працівники активно взаємодіють між собою. Ставляться колективні цілі, відбувається усвідомлення кожним співробітником своєї важливої ролі в отриманні кінцевого результату.
- Творчий — характерний для компаній і організації, де панує атмосфера творчості, вітаються ініціативи і креатив. Такі відносини схожі з роботою акторів утеатрі або кіно, де в ціні висока акторська майстерність, імпровізація, знаходження оригінальних трактувань і рішень.
Табу і дозволеності, прийнятні в компанії, можуть виражатися і у введенні фірмового одягу або дрес-коду. Фірмовий одяг може сприяти впізнаваності бренду, а чіткий дрес-код – формуванню суспільної думки про серйозність підходу. Часто буває так що на одній ланці в роботі компанії (там де відбувається контакт з потенційними клієнтами) використовується фірмовий брендований одяг, а на іншій (там де вирішуються питання менеджменту) – використовується діловий дрес-код.
У корпоративному зводі фірми часто прописуються свята і традиції. Це можуть бути і зафіксовані вихідні дні на честь святкування ювілею компанії, призначення дат корпоративних вечірок, спільне відвідування культурних подій, обов’язковий або вільний характер відвідування корпоративних змагань і спільного відпочинку в колі колег.
Все це може і, більше того, повинно сприяти зміцненню колективу.
Так, спільне відвідування концертів чи інших мистецьких заходів допомагає працівникам компанії краще пізнати одне одного; відвідування спеціалізованих лекцій і тренінгів сприяє оволодінню новими знаннями і навиками, а спільні походи на екскурсії та поїздки у туристичні подорожі можуть зарядити колектив натхненням на нові звершення.
Трудова етика і система комунікації з клієнтами.
Тут можуть бути заборони на спілкування в робочий час з колегами або заборона на спілкування пересічних службовців з потенційними клієнтами, спілкування з якими дозволено лише відповідальному менеджеру і керівництву.
Тип управління і службова ієрархія.
Ця складова корпоративної культури може бути зафіксована документально. Можуть бути розписані абсолютно всі обов’язки співробітників, включаючи приготування кави начальнику або контроль за наявністю канцтоварів в офісі.
Звичайно в різних компаніях питанню корпоративної культури приділяється різна кількість уваги. Одні компанії до формування корпоративної культури ставляться більш прискіпливо, інші – менш. На одних підприємствах підхід більш ліберальний, а на інших – в фокус береться кожна деталь. Але той факт, що корпоративна культура є важливою складовою для досягнення успіху – це аксіома яка не потребує доведення.
