Словесна імпровізація при публічному виступі. «Спрага» радить.

Спітніли долоні, в голові тисяча думок, але жодної закінченої фрази, а перед очима — аудиторія, яка чекає вашої промови. Знайома ситуація?
І не важливо — це дружня компанія або сотня гостей наукової конференції. Вам в будь-якому випадку потрібно триматися на висоті і виступити добре. Але як навчитися це робити?
«Спрага» підготувала для вас список рекомендацій, які можуть стати в нагоді під час публічних виступів.

В першу чергу потрібно зрозуміти: а що взагалі таке «хороший публічний виступ»?

Класний оратор — той, якого комфортно слухати. Він вміє швидко підхоплювати розмову на будь-яку тему, дуже точно і зрозуміло висловлює свої думки, не торохкотить і не робить довгих пауз. А ще він володіє навиком словесної імпровізації: його неможливо збити з пантелику або поставити в глухий кут питанням. Так це виглядає зі сторони. Тепер подивимося, що оратор зробив, щоб домогтися такого результату.

Знаменитий шведський режисер Інгмар Бергман якось сказав: «Тільки той, хто ретельно підготувався, має можливість імпровізувати». Звучить трохи тривожно: як зрозуміти, що ти підготувався «ретельно»? Уже списані тридцять сторінок блокнота з усіма можливими темами і питаннями із залу, а дзеркало, здається, вивчило напам’ять весь ваш виступ  — цього достатньо, Інгмаре?

Насправді «підготовка» до виступу — це не пара днів безпосередньо перед подією, а, вибачте за пафос, все життя (звичайно, якщо ви ставите собі за мету навчитися говорити на публіку).. Тому що навик імпровізації з’являється в процесі постійної практики: ви вчитеся говорити легко і невимушено, поки дивитеся серіали і читаєте книги, спілкуєтеся з друзями, спостерігаєте за людьми в черзі до лікаря — загалом, кожну секунду свого життя.

Але є і спеціальні вправи на імпровізацію — вони цілком можуть стати вашим щоденним тренінгом! Отже, як навчитися імпровізувати в розмові?

Для початку дослухайтеся до порад від СПРАГА-інфо. Вони наведені нижче.

Гумор.

Будь-який виступ, навіть на найскладнішу і найсерйознішу тему, в якій начебто не передбачається веселощів, необхідно «оживляти». Сенс не в тому, щоб змусити зал реготати до упаду (якщо ви, звичайно, не стенд-ап комік — тоді так, це мета) — нам важливо заручитися підтримкою аудиторії. Чарівність і природна харизма завжди виграють на тлі нудних монотонних виступів.

Як розвинути почуття гумору?

Більше читати і дивитися фільми, запам’ятовувати кумедні сцени і незвичайні сюжети. Вони послужать вам в якості прикладів, допоможуть заповнити паузу або розвинути думку. А ще можна відвідати найближчі концерти, клубні вечірки, екскурсії, тощо. Світ культури — невичерпне джерело тем для імпровізації.

Уявіть, що ви, наприклад, вирішили піти на екскурсію в Києві (чи в будь-якому іншому місті). Слідкуйте не лише за тим що говорить екскурсовод, а й за тим як він тримає увагу аудиторії, що він для цього робить.

Слідкуйте не для того щоб потім скопіювати, а просто щоб дізнатися зрозуміти. Можливо, це колись для вас стане в нагоді.

Ще одна корисна порада — більше спілкуватися з незнайомими людьми, розпитувати фахівців різних сфер діяльності про їхню роботу, дивитися тематичні ютуб-канали чи онлайн-активності у вигляді стрімів у Facebook.. Це і словниковий запас збільшує, і допомагає розслабитися, відчувати себе вільніше навіть в розмові на незнайому тему.

Ви — головний критик.

А мобільний телефон — ваш головний помічник. Не в сенсі, що потрібно з нього читати текст лекції — ні в якому разі! Телефон допоможе вам на підготовчому етапі: мистецтво імпровізації вимагає вміння подивитися на себе з боку, тому відкриваємо камеру, ставимо смартфон перед собою (краще горизонтально) і починаємо говорити!

Зробіть стільки відеозаписів, скільки зможете — уважно стежте за тим, як працює ваша міміка, як рухається тіло, де у вашій мові відбуваються затримки і паузи. Звертайте увагу на інтонацію і слова-паразити.

До речі, подібну вправу можна робити не тільки перед виступами, а й просто, коли з’являється вільний час: обираєте будь-яку тему (наприклад «Як коронавірус вплинув на культурне життя та як під час карантину проводились мистецькі заходи в Києві» і розвиваєте думку. Ваша мета — говорити без довгих пауз, звв’язувати логічно частини розповіді між собою і не відволікатися занадто сильно від теми вашої імпровізованої лекції. Не завжди обов’язково навіть використовувати відео — часом достатньо включити диктофон.

Пов’язувати неочевидне.

Це тренування на логіку. Припустимо, ви маєтепрацювати з дуже великим об’ємом дійсно важливої і цікавої інформації, але у вас в голові вона не структурована — і під час виступу ви скачете з однієї думки на іншу, перебиваєте самі себе, навіть задихаєтеся від бажання сказати все і відразу. Знайома ситуація? Справа в тому, що наш мозок — ніби під зав’язку заповнена думками кімната з шухлядками різної величини, і в принципі нам комфортно там орієнтуватися. Але не нашим слухачам.

Є популярна техніка, яка допоможе впоратися з такою плутаниною.

Берете 3 слова з різних «світів» намагайтеся побудуватиїї на їх основі осмислений монолог. Наприклад: виделка, шахтар, пісня. Або: фемінізм, вулкан, собака. Спробуйте. Головне — розповісти адекватну історію, а не нісенітницю. Це завдання вимагає постійних тренувань, але ви здивуєтеся, як багато спільного можна знайти у, здавалося б, зовсім не пов’язаних між собою слів. Так і в нашій голові — повно найрізноманітнішої інформації, потрібно лише навчитися прокладати шляхи від однієї думки до іншої.

На практиці це можна зробити так: знаходимо загальну тему, яка об’єднує всі три слова, потім починаємо її розкривати, використовуючи перше слово, потім — друге і, нарешті, третє. Не забувайте про фінал кожної невеликої історії — логічно завершити сюжет можна жартом або коротким висновком. Найкраще спочатку потренуватися з близьким другом.

Синоніми.

Той, хто займається текстами, письменницькою майстерністю, підтвердить: словник синонімів або спеціалізовані сайти — наш порятунок.

Навчіться використовувати синоніми, щоб зробити свою промову яскравою й емоційною. Слухачі обов’язково оцінять (а значить — запам’ятають), якщо замість сухого «добре» ви скажете хоча б «чудово» або «прекрасно».

Спробуйте, наприклад, придумати по два-три синоніми до наступних слів:

  • сцена
  • життя
  • вульгарний
  • удача
  • тупість
  • мистецтво
  • концерт
  • екскурсія

Переводимо стрілки.

Нехай говорить аудиторія!

Задавайте слухачам риторичні питання або питання, що мають на увазі коротку однозначну відповідь. Наприклад: «Хто хоч раз в житті пошкодував, що не вміє імпровізувати?»

А ще надавати слово аудиторії / співрозмовнику можна, коли ви самі не знаєте відповідь або ризикуєте здатися мало обізнаним. Можна просто запитати: «А вам як здається? Які у вас є ідеї на цей рахунок?».

Можливо, поки співрозмовник буде відповідати, ви сформулюєте власну думку або згадайте вдалий приклад з життя, професійного досвіду, кіно чи літератури. У будь-якому випадку ви виграєте час і урізноманітните свій виступ живою розмовою.

Важливо! Потрібно вміти вчасно перервати цю розмову, знову взяти слово — все-таки це ваш виступ.

Асоціації №1.

Це парна вправа — знайдіть партнера. Будемо розвивати навик словесної імпровізації в діалозі. Стане в нагоді в дружній бесіді, інтерв’ю чи в суперечках, з яких дуже хочеться вийти переможцем.

Вибираєте разом з партнером тему для імпровізації — наприклад, мистецькі заходи.

Ви вимовляєте асоціацію, яка першою прийшла в голову, і розкриваєте її протягом 30-40 секунд. «Мистецькі заходи в Києві цікаві своїм різноманіттям. Це і концерти, і фестивалі, і…»Зупиняєтеся. Тепер хід вашого партнера. Він повинен підхопити розмову і розвинути його, вимовивши свою асоціацію на основну тему і теж імпровізувати секунд 30-40. «Говорячи про різноманіття мистецьких заходів у Києві, не можна не відзначити, що мультикультурність, розмаїття стилів та підходів великою мірою зумовлена тим, що Київ є столицею України. Відтак, в мистецькому просторі Києва вдало комбінуються й синтезуються…» Потім знову ваша асоціація і промова на 30-40 секунд, потім від партнера — і так далі. Вправа буде продуктивною, якщо кожен учасник висловить хоча б п’ять асоціацій. Після цього можна змінити тему.

Асоціації №2.

Якщо партнера не знайти, можна спробувати пограти в асоціації з самим собою. Знадобиться книга — відкрийте її на будь-якій сторінці і прочитайте перше слово, яке попалося на очі. Нехай воно стане темою вашого виступу. Починайте імпровізувати, згадуючи все, що «зберігається у вашій голові в шухлядці з цим словом». Для початку поставте таймер на 2 хвилини — і поступово збільшуйте час для імпровізації.

Пам’ятайте про структуру: вступ, визначити проблему, навести приклади, показати можливі шляхи вирішення проблеми, плавно завершити промову. Між частинами виступу додаємо доречні жарти, цікаві факти і питання для аудиторії.

Ви можете відступати від теми, щоб зробити промову більш яскравою — але не занадто сильно, щоб не заплутати слухачів.

І до речі: ви можете робити паузи! Ніхто не чекає, що ви робот, який здатен на одному диханні говорити півгодини без перестанку. Багато ораторів беруть з собою пляшку води — головне не переборщати з відмиванням води, а то ваші слухачі подумають, що у вас якась проблема зі здоров’ям, і вже буде складно повернути їх увагу до теми розмови.

Є ще багато різних вправ:

  • включати фільм без звуку і вголос вигадувати героям діалоги
  • розповідати всім відому історію (наприклад, сюжет казки «Колобок»), перериваючи її словами «до речі» або «раптом», щоб вчитися імпровізувати на ходу, доповнювати сюжет уточнюючими подробицями і тим самим розвивати думку і підгодовувати уяву слухачів
  • цілу годину говорити на одну і ту ж тему, не відволікаючись на інші предмети (обираємо слово — наприклад, «декорації» — і розповідаємо все, що ми знаємо про декорації, від фізичних властивостей до історій з життя)
  • — продумувати переходи між кількома темами за принципом «останнього слова» (чіпляємося за останнє слово абзацу та від нього розвиваємо думку в іншу сторону)
Головна користь словесної імпровізації

Ви навчитеся заповнювати незручні паузи, говорити без заучування тексту і підтримувати легку, але продуктивну атмосферу в аудиторії.

Пам’ятайте, що всі люди на підсвідомому рівні будуть уважніше слухати того промовця, який їм симпатичний: не забувайте робити «компліменти» аудиторії (хвалити їх інтелект, досвід, професійні досягнення, іноді можна і зовнішній вигляд відзначити — тільки не переходьте до загравання), приводити приклади з життя (і розповідати їх так, немов це сюжет хорошого серіалу), реагувати на навколишній простір і події в залі.

Нам всім хочеться бути почутими людьми, з якими ми розмовляємо, але що ще важливіше: завдяки регулярному виконанню вправ на імпровізацію ви станете краще розуміти самих себе. Та «кімната з безліччю шухлядок в нашій голові» поступово перетвориться в зручну і структуровану бібліотеку, в якій ви зможете швидко і легко орієнтуватися, пов’язувати в єдине ціле факти з різних галузей знань і бути завжди готовим до бесіди, конференції, інтерв’ю та стресової ситуації на сцені.

Ну і звичайно, чим більше інформації, отриманої з книг, лекцій. екскурсій, розмов з друзями і незнайомцями, у вашій голові — тим крутішим і більш насиченим буде ваш імпровізований виступ. 

Самоосвіта і спрага до знань — начало начал для будь-якого оратора.

Успіхів!

Ваша «Спрага».