СПРАГА: Все,Знання,Про Київ Адольф Марцинчик (батько) і Адольф Марцинчик (син)

Адольф Марцинчик (батько) і Адольф Марцинчик (син)

ЮРОТАТ: Южно-Русское общество торговли аптекарскими товарами

Київ – стародавнє місто, яке приховує у собі безліч таємниць. Екскурсії по Києву дають можливість гортати невідомі сторінки історії Києва, досліджувати місто, відкривати його все нові й нові грані.
Але як бути коли немає можливості піти на екскурсію по Києву?
Елементарно! Іноді досліджувати Київ можна і не виходячи з дому.
Відтак, цього разу ми вирушимо у віртуальну мандрівку Хрещатиком і з’ясуємо хто вони такі – Адольф Марцинчик (батько) і АдольФ Марцинчик (син).

Отже, поїхали…

Великий Аптекарський бізнес в Києві або що таке ЮРОТАТ

У будинку Когена, №36 на Хрещатику містилася відома не лише у Києві, а й за його межами «Університетська аптека А. А. Марцинчика». 

Фармацевтична фірма Адольфа Марцинчика (батька) була заснована 24 лютого 1847 р. Фундатор фірми, син лікаря, здобувши університетську освіту, вирішив присвятити свою діяльність фармації, і з цією метою відбув за кордон, де три роки стажувався на хімічних фабриках Берліна, Відня, інщих міст. Повернувшись на батьківщину, він у 1847 р. орендував одну з аптек у місті Києві, а згодом, у 1866 р. відкрив аптеку на Хрещатику. Маючи достатньо коштів, володіючи широкими теоретичними і практичними знаннями у галузі фармації А. Марцинчик зробив свою аптеку найсучаснішим на той час фармацевтичним закладом і завоював особливу довіру та увагу населення. 

Після смерті засновника фірми, справу продовжив його син – Адольф Адольфович Марцинчик (1846-1912). Він закінчив 1-у київську гімназію, природничий факультет Московського університету і, наслідуючи батька, став провізором, залишаючись ним упродовж 50 років. Застосовуючи новітні способи вдосконалення у приготуванні медичних засобів, А. Марцинчик-молодший капітально перебудував аптеку і розширив лабораторію, попит на препарати якої зростав із кожним днем. 

Адольф Марцинчик (син)

У 1881 р. А. А. Марцинчика було обрано головою Київського Фармацевтичного товариства. Того ж року він перетворив колишній аптечний склад братів Марцинчик (Адольфа та Івана) на ПРТТАТ (рос. ЮРОТАТ («Південно-російське товариство торгівлі аптекарськими товарами»). Правління ЮРОТАТ на 12 лютого 1884 р. відкрило відділення складу на Подолі (Олександрівська вулиця), потім були відкриті склади на Великій Васильківській, №22, Хрещатику, №12, №36. А у 1898-1899 рр. було споруджено спеціальне приміщення за проектом архітектора Хойнацького (цей будинок, у класичному стилі зберігся й донині) на розі вулиць Саксаганського і Безаковської (нині – Симона Петлюри, донедавна – Комінтерна), куди перейшло правління і контора. Тут таки було відкрито ще один склад. 

Аптека і склади пропонували найрізноманітніші аптекарські, хімічні і косметичні товари, патентовані засоби, мінеральні води, хірургічні інструменти, приладдя для аптек та шпиталів, мінеральні змащувальні мастила, хімічні продукти, прилади й реактиви для цукрових заводів, фотографічних та інших лабораторій, а також – вироби власної лабораторії: медичне, косметичне і скипидарне мило, зубні еліксири, ароматичні води, пластирі, кефір, кисень. Проводилися аптекою також дослідницькі роботи і аналізи. Сировина купувалась у Росії та за кордоном. 

В аптеці Марцинчика продавали також і знамените французьке вино «Сен-Рафаєль», яке називали «кращим другом шлунку». Воно зміцнювало здоров’я, аптекарі запевняли, що воно «сприяє травленню» краще, ніж інші вина, що це – найбільш зміцнююче, тонізуюче і таке, що відновлює сили, вино. Покупці безкоштовно одержували брошуру де Барре «О Сен-Рафаэельском вине, как о питательном, укрепляющем и целебном средстве». 

РЕКОМЕНДУЄМО: Екскурсії по Києву і тури по Україні від СПРАГА-інфо

У 1897 р. персонал аптеки і лабораторії А. Марцинчика складали 20 фармацевтів і 25 робітників, а річний обіг становив 40000 руб. У лабораторії було встановлено паровий двигун, вакуум-апарат, гідравлічний прес для видобування рослинних масел, машини для приготування пігулок, апарати для приготування спиртових та ефірних екстрактів, машини бинторізальна та для приготування медичного і косметичного мила. У грудні 1897 р. обладнану за останнім словом тодішньої техніки лабораторію було переведено до нового приміщення, влаштованого для неї у маєтку, придбаному А. А. Марцинчиком по Маріїнсько-Благовіщенській (нині -Саксаганського) вулиці, №139. 

На Київській виставці 1897 р. експонати аптеки А. А. Марцинчика удостоєні Великої срібної медалі. 

1 коментар до “Адольф Марцинчик (батько) і Адольф Марцинчик (син)”

  1. Nazywam się Jerzy Marcinczyk. Mieszkam w Polsce, w Szczecinie. Adolf Marcinczyk ojciec to moj pra-pra-dziadek. Adolf Marcińczyk syn to brat mojego pradziadka Celestyna Marcińczyk. Syn Celestyna , moj dziadek Jerzy Adolf Marcińczyk urodzony w roku 1882 w Smile.Dziadek po roku 1920 mieszkał w Polsce wtedy w Wilnie, potem w Rownem. Rowno ulica Tichaja 13. W Rowno pozosta l po roku 1945 do smierci w roku 1968 i tam jest pochowany. W Rownym pracował jako Lekarz. Mam różne dokumenty i zdjecia ddotyczące Celestyna i Jerzego Adolfa.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Також рекомендуємо

Колдовство в Киеве

Колдуны в старом КиевеКолдуны в старом Киеве

По преданию, лучшие колдуны, о которых столь часто заходит речь на экскурсиях по Киеву, выходили из запорожцев. Они часто бывали на Востоке, где и постигали секреты черной магии. В народе

Подобные пейзажи вы увидите, если придете на экскурсии по Киеву

Почему Киев не стал столицей Российской империи?Почему Киев не стал столицей Российской империи?

Сколько не изучаешь город, всегда поражаешься какой-то его еще нераскрытой сокровенностью, находишь что-то новое, неожиданное, ошеломляющее. И не перестаешь удивляться. Впрочем, так и должно быть! На то он и Киев!

Хто така Олена Бердяєва

Хто така Олена Бердяєва?Хто така Олена Бердяєва?

Людям, які полюбляють відвідувати авторські екскурсії в Києві, напевне хоча б раз доводилось щось чути про Олену Бердяєву. Для широкого ж загалу це зовсім невідоме ім’я. Відоме прізвище. Невідоме ім’я.